Perga Tatiana

In the USSR there has never been a “pure” environmental movement. Dictate of Moscow in decision-making led to
the location of a disproportionately large number of the nuclear power stations and industrial enterprises on the
territory of Ukraine. Chernobyl accident demonstrated the consequences of this approach and became the symbol of
inequality of relations between the member nations in the Soviet Union. Therefore, environmentalism and
nationalism in many Soviet Republics had convergence albeit to varying degrees. The purpose of this research is to
contribute to the further understanding and interpretation of the concept of eco-nationalism, proposed by J. Dawson.
The article demonstrates that the basis for its development in Ukrainian USSR was not only the Chernobyl accident,
but also the expansion of the nuclear facilities in Ukraine (what can be considered nuclear tyranny) along with the
existence of a large number of industrial enterprises that polluted the environment. The article also explores the role
of nationalism in the originating the environmental movement in the republic.

The article investigates the role of Ukrainian diaspora, particularly the role of "Americans for Human Rights in Ukraine" (AHRU) in the support of human rights movement in the Ukrainian SSR during the Cold war. The goals of the organization and the main directions of its activity have been analyzed. It is concluded that AHRU was  local Ukrainian civil organization in the USA, which was created to assist the human rights movement issue in Ukraine. Its activities reflect the typical tactics of such organizations and included the following ones: betting on decision-makers of the high level (members of Congress), using wide political ties of the Ukrainian expat community in the USA, cooperation with other expat community groups, professional and civic organizations in Ukrainians, as well as with Amnesty International and other international organizations. The role of the AHRU in the following directions has been revealed: organizing crusades for the defence of Ukrainian political prisoners (M. Rudenko, I. Svitlychny, O. Meshko, J. Tereliya); manifesting the anniversary of the Ukrainian Helsinki Group by President Ronald Reagan on November 9, 1982; creating the US Congressional Commission on the Famine in Ukraine. It is concluded that the activities of the AHRU have contributed to raising the awareness of the global community on the violation of human rights in the U.S.S.R. It is also concluded that the results of work of the Congressional Commission on the Famine in Ukraine have forced the First Secretary of the Central Committee of the Communist Party of Ukraine V. Shcherbytsky to recognize the happening of the famine in Ukraine 1933.

The paper presents a new approach to the research of individual, collective and historical memory — through the prism of environmental disasters. Although they lead not only to physical but also to mental trauma in modern scientific discourse this aspect has not become a subject of special studies. In the example of Chernobyl disaster traumatic experience of 50 residents of Kiev, who received indirect effects of the accident, is analyzed. It is shown the formation a stable distrust of the authorities of the USSR, which is transferred to the present and entails a negative assessment of the environmental policy of independent Ukraine. Factors, which cause such situation and its relationship with the views of respondents on their future, are established. The conclusion of the feasibility of using the questionnaire method for determining the main trends traumatic impact of environmental disasters on individual memory is done. Directions for further in-depth research in this area are proposed. Keywords: individual memory, trauma, environmental disaster, the accident at Chernobyl nuclear plant.
У статті презентовано новий підхід до дослідження індивідуальної, колективної та історичної пам’яті — через призму екологічних катастроф.

З’ясовується сутність екологічного лобізму та доводиться необхідність збалансування різноспрямованих інтересів коротко- і середньострокових соціальних та економічних вигод різних груп людей з інтересами навколишнього середовища. Робиться співставлення методів екологічного лобізму з головними методами чинення тиску в політичній сфері. Аналізується досвід його становлення та розвитку в Європейському Союзі. Досліджуються головні групи інтересів та механізми їх впливу на формування екологічної політики на регіональному та національному рівнях. Розглядається правове поле та головні інструменти, що використовуються екологічними лобістами в Україні, і обгрунтовуються головні завдання розвитку інституту екологічного лобізму з урахуванням позитивного зарубіжного досвіду. Даються рекомендації щодо унормування інституту лобізму та шляхів розширення впливу існуючих груп тиску на процес прийняття екозначущих рішень та підсилення їх потенціалу, беручи до уваги особливості ситуації в Україні.

Глобалізація призводить до загострення екологічних проблем і збільшує їх травматичний потенціал. Це актуалізує впровадження нового підходу до дослідження проблем пам’яті – через призму травм, що завдають екологічні катастрофи. В сучасному науковому дискурсі вони не розглядаються, як джерела травматичного досвіду на противагу таким подіям, як війни, полон, насильство, Голокост. Метою статті є аналіз концептуальних засад розробки даної наукової проблеми. Розкрито наступні перспективні напрямки досліджень: концептуалізація екологічних катастроф як причин травми індивідуальної та колективної пам’яті, вплив такої травми на формування ідентичностей та їх легалізацію в публічному просторі, включаючи сучасну та майбутню екологічну політику, форми репрезентації їх травматичного досвіду. Вказано на необхідність розробки методології проведення таких досліджень.

Глобализация приводит к обострению экологических проблем и увеличивает их травматический потенциал. Это актуализирует внедрение нового подхода к исследованию проблем памяти - через призму травм, которые наносят экологические катастрофы. В современном научном дискурсе они не рассматриваются, как источники травматического опыта в отличие от таких событий, как войны, плен, насилие, Голокост. Целью статьи является анализ концептуальных основ разработки данной научной проблемы. Раскрыты следующие перспективные направления исследований: концептуализация экологических катастроф как причины травмы индивидуальной и коллективной памяти, влияние такой травмы на формирование идентичностей и их легализацию в публичном пространстве, включая современную и будущую экологическую политику, формы репрезентации травматического опыта экологических катастроф. Указано на необходимость разработки методологии проведения таких исследований.

Globalization leads to worsening of environmental problems and increases their traumatic potential. This proves the urgency of a new approach to the research of memory problems - through the light of trauma from environmental disasters. In the modern scientific disclosure they have not investigated as an important source of traumatic experience in contrary to wars, captivity, violence, Holokost. The purpose of the article is an analysis of the development the conceptual foundations to the development of this scientific problem. Promising areas of research has proposed. Among them: the conceptualization of environmental disasters as a cause of trauma of individual and collective memory, the impact of such trauma on the formation of identities and their legalization in the public space, including current and future environmental policies, forms of representation traumatic experience of environmental disasters. The necessity of developing the methodology of such studies has shown.

The memory of World War II is a powerful tool that contributes to both consolidation and division of the society. This is shown by the experience of Ukraine, in which it has become battleground for national identity. Although, after receiving the independence Ukraine begun the revaluation of national history and developed ukrainiancentric vision of World War II. Policy of memory in this field carried out in the mainstream of receiving compromises, which rather adapted the historical policy to situational circumstances rather than solve urgent inner problems and translated the controversial problem of historical past in a latent state. The study analyzes the ways and methods of reconciling different memories on the war, which is one of the important steps in the implementation the idea of reconciliation in the Ukrainian society and the preservation of its independence. The results can be used as a basis for exploration ways of solving internal conflicts on important national events around the world.

Impending environmental disaster due to increased human and industrial environmental pressures force states to bring together their positions and policies to protect it, which leads to the development of environmental convergence. This mechanism is the basis for the formation of national and global environmental policy. It is essential to study the fundamental trends, directions and forms in terms of predicting global development in the first half of the twenty-first century. Based on the analysis of ecological theory of convergence and the latest trends of international cooperation, concludes a new phase of convergence of states, which is inherent old and gain new forms of international cooperation. We introduce the concept of neo-convergence, as a new form of states rapprochement. The benefits for different groups of countries in participating in the environmental convergence, their progress towards convergence and policies in the environmental field (2004-2014) and main problems of evaluation systems that process are shown and analysed.
(Full text in Russian).

Perga Tatyana. The Kerch traffic interchange: a geopolitical dimension / Tetyana Perga // Central Asia and the Caucasus. Journal of Social and Political Studies. - V. 16 Issue 2.: CA&CC Press AB., 2015. – P.54-60.

After unifying with Crimea in 2014, Russia became determined to build a traffic interchange across the Kerch Strait. A bridge across the strait has ap¬peared and disappeared from the agenda several times. Today Moscow means busi¬ness: the peninsula needs foodstuffs, ener¬gy, and water.
Before the war between Russia and Ukraine, this large-scale project with its huge integration potential could have claimed a geopolitical status. Today, when international isolation has transformed it into a transportation dead end, the bridge has lost much of its geopolitical potential. Today, it is a local project designed to resolve the urgent, but local problems of a small patch of land.
Before unification with Russia, the pen¬insula was completely integrated with Ukraine, which covered its needs for food¬stuffs, supplied it with 100% of coal and sugar, and 90% of fuel and 55% of oil prod¬ucts.1 The peninsula’s dependence on the Kerch ferry, the low capacity of which drops even further in bad weather, has become a focal point because of the limited supplies from Ukraine. Discontent among the Crime¬an people, or even social outbursts, cannot be excluded. The economic and financial blockade of Russia caused by the war with Ukraine has made the Kerch traffic inter¬change a challenge of huge dimensions. Russia has no choice: the problem must be solved either with the use of arms (occupa¬tion of the Ukrainian stretch of the Azov coast from Mariupol to Crimea), or by build¬ing a bridge across the Kerch Strait. If the first alternative fails, Russia will have to real¬ize the latter in haste. It remains to be seen whether the game is worth the candle.

Досліджено чинники зародження глобальної екологічної політики та
головні етапи її становлення протягом 1972-2012 рр. Проаналізовано її
основні напрямки, а також здобутки і проблеми. Вперше у вітчизняній та сві-
товій науковій думці висунуто теорію екологічної неоконвергенції. Розгля-
нуто сутність, інституційну архітектуру та шляхи реформування глобального
екологічного управління. Зроблено прогноз подальшого розвитку між-
народної природоохоронної діяльності та екологізації економічних відносин.
Оцінено роль та місце України в глобальній та регіональній екологічній
політиці та висунуто низку пропозицій щодо розширення участі в між-
народному співробітництві з екологічної проблематики.